Допомоги сім'ям з дітьми
Допомога у зав’язку із вагітністю та пологами
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державну допомогу сім’ям з дітьми” право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологах мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного страхування, а саме:
жінки з числа військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, СБУ;
жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності;
жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, студентки вищих навчальних закладів 1-4 рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;
непрацюючі жінки;
жінки, зареєстровані як суб’єкт підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Підставою для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є видана лікувально- профілактичним закладом довідка встановленого зразка.
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
При подачі копій документів обов’язково подаються оригінали для звірки.
Допомога при народженні дитини
Відповідно до ст. 10-12 Закону України “Про Державну допомогу сім’ям з дітьми” право на допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Допомога призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини
Жінки, які постійно проживають ( зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Допомога на дітей одиноким матерям
Відповідно до статті 18-1 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” право на допомогу на дітей мають одинокі матері ( які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини ( рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька ( матір ) або запис про батька ( матір ) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері ( батька, усиновителя ) дитини.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають вдова та вдівець з дітьми, мати ( батько ) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Допомога на дітей одиноким матерям виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (далі – період, за який враховується дохід).
Допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:
1) у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи.
Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців; доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;
2) особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
3) у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м.
4) у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).
Наявність (відсутність) у власності членів сім’ї транспортних засобів зазначається у декларації.
Якщо у складі сім’ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
– у складі сім’ї є особа з інвалідністю, яка згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії потребує постійного стороннього догляду;
– відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
Відповідно до статті 16 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклуваня.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, – 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між
2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, – 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. При цьому розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, отриманих на дитину за попередні 12 календарних місяців.
Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів
Тимчасова допомога призначається у разі, коли: відомості про одного з батьків (платника аліментів), які
внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним
аліментів; стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне
провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях
позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку
недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не
встановлено. Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.
Тимчасова допомога не призначається, якщо:
дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному
державному утриманні; відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників; заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви.
Відповідальність за достовірність наданої інформації щодо
неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на одного з
батьків. У разі поновлення виплати аліментів один з батьків
зобов’язаний в триденний строк письмово повідомити про це органу
соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку)
раніше призначеної тимчасової допомоги.
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям
Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї.
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім’ї.
Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім’ї ― обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців.
Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
У сукупному доході для визначення права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.
До стабілізації економічного становища в Україні прожитковий мінімум для сім’ї та розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей державного бюджету і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Державна соціальна допомога не призначається, якщо:
1) у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи.
Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;
2) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням державної соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує
50 тис. гривень;
3) у власності малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі.
4) у власності малозабезпеченої сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).
Соціальна послуга “Відшкодування вартості послуги по догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня»”
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року №68 „Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років „муніципальна няня”, починаючи з 1 січня 2019 року надається відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років „муніципальна няня” у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого станом на 1 січня відповідного року.
Право на отримання відшкодування вартості послуги „муніципальна няня” мають громадяни України, іноземці без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею.
Право на відшкодування вартості послуги „муніципальна няня” не надається батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до чинного законодавства.
Компенсація послуги “муніципальна няня” не призначається батькам, які є батьками – вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства, отримувачам послуги “муніципальна няня”, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Виплата одноразової винагороди матерям-героїням
Відповідно до Порядку виплати одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 р. № 268 виплачується одноразова винагорода.
Почесне звання “Мати – героїня” є державною нагородою та присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п‘ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім’ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.
Присвоєння почесних звань провадиться указами Президента України.
Відповідно до пункту 5 Порядку, розмір одноразової винагороди матерям-героїням обчислюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого з 1 січня року, в якому жінці було присвоєно почесне звання.
