Охорона праці
Охорона праці: збереження життя, здоров’я і працездатності людини
Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII
визначено права та обов’язки працівника і роботодавця у процесі трудових
відносин. Але питання охорони праці перебувають під контролем не лише
цього Закону, а й нормативних документів. Охорона праці – це система
правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-
гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження
життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Дія
Закону поширюється на всіх роботодавців (як юридичних, так і фізичних
осіб) і всіх працівників.
І саме про основні обов’язки роботодавців і працівників у сфері
охорони праці хочеться сьогодні наголосити. На всіх підприємствах, в
установах і організаціях мають бути створені безпечні та нешкідливі умови
праці. І повинен це забезпечити роботодавець. Саме він зобов’язаний
створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі умови праці
згідно з вимогами нормативно-правових актів, а також забезпечити
дотримання вимог законодавства щодо прав працівників. З цією метою
роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною
праці, де регулює відносини між роботодавцем і працівником з питань
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; забезпечує виконання
необхідних профілактичних заходів; організовує проведення оцінки
технічного стану виробничого обладнання та устаткування; атестації робочих
місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
організовує проведення профілактичних медичних оглядів; забезпечення
працівників спецодягом, спецвзуття, іншими засобами індивідуального
(колективного) захисту.
Щоб цей механізм працював без збоїв, не тільки роботодавці, а й
працівники зобов’язані дотримуватися законодавчих вимог з питань охорони
праці. Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону праці», до
обов’язків працівника входить: дбати про особисту безпеку і здоров’я, а
також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у трудовому процесі. Окрім
того, знати і виконувати вимоги правил поводження з машинами,
механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва,
користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити
у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні
огляди; виконувати вимоги правил внутрішнього трудового порядку, інше.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених
вимог.
Таким чином, тільки взаємне дотримання роботодавцем і працівником
правил з охорони праці може максимально забезпечити безпечні умови праці
на виробництві і, як наслідок, дати позитивний результат у збереженні життя
і здоров’я працюючих.
О. Гапончук,
страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових
випадків Рівненського відділення УВД ФССУ у Рівненській області
